Яким зв'язком ми користувалися в Єгипті

Опублікував Сергій Макаренко 12-06-2014 об 20:28

Цього року мені видалося злітати відпочити на моря. Під час цієї не довготривалої подорожі було бажання мати під рукою підключення до інтернету для того, щоб все ж таки перечитати статті в Reading List і мати можливість стежити за новинами, все ж таки Україна переживає зараз не найлегші часи. Під час вибору готелю підвищена увага приділялася тим, в яких би був Wi-Fi. На жаль, в Єгіпті, в тій ціновий категорії, яка розглядалася, готелів з такою опцією просто не було. Точніше, там пропонувався погодинний інтернет за $10 чи близько того і то, тільки на барі або в лоббі.

Тому ми з Дашею вирішили просто придбати картку місцевого оператора для того, щоб скористатися 3G-інтернетом. Вибір пав на Vodafone, оскільки його кіоск був прямо в холі аеропорту «Шарм-ель-Шейх», в якому приземлився наш літак. Підключення вартувало $13, з яких, зі слів продавця, $3 коштувала SIM-картка, і 4 Гб за $10. Що цікаво, продавеці попросив зробити компію паспорту. На моє запитання про мету сканування відповів, що це для того, щоб прискорити активацію пакету. В протилежному випадку послуга активувалася б до двох днів. Ще продавець в кіоску спитав, яку модель iPhone ми будемо використовувати і видав мені справжню Micro-SIM для мого старенького iPhone 4. Тобто ніякого «колхозу» з обрізанням карток, який так полюбляють в нашій країні.

Цікаво, що перед вилітом в «Борисполі» бачив рекламу, на якій молодик від імені «Київстар» пропонує підключити послугу «Вільний Роумінг». Це, звичайно прекрасно. Але, не дивлячись на спроби операторів звабити своїх абонентів красивими словами користування карткою вітчизняного оператора за кордоном виглядає спробою вмираючої від спраги людини напитися кількома каплями води, хоча раніше вони пила вдосталь і не відчувала браку води. Одним словом, дякую, улюблений «Київстар», але я якось сам з допомогою локального оператора забезпечу себе зв'язком.

Зверху ви бачите реплай, в якому мій колишній колега з «Київстара» спитав мене чим саме користуються наші співітчизники в Єгипті. Відповідаю. За моїми спостереженнями переважна більшість користувалася Wi-Fi в лоббі нашого готелю. Це було помітно перед кожним обідом — люди жадібно (реально конкретно заліпали перед планшетами або телефонами) перевіряли пошту, читали твіттери на Facebook. Не бачив ні одного киянина, який прилетів з нами, що телефонував би зі свого мобільного. Можу припустити, що голосом користувалося дуже мало. Причини відомі — дуже висока вартість дзвінка в роумінгу. Невелика кількість відпочиваючих (з тих, з ким ми встигли познайомитись особисто) купила картку одного з місцевих операторів і використовувала для дзвінків додому Viber, Skype або FaceTime. Не буду прикидатись аналітиком, але мені здається, що користовуватися роумінгом абоненти будуть лише в тих випадках, коли важливо залишатися за кордоном на зв'язку зі своїм українським номером або коли за телефон платить компанія. Ну або якщо ти співробітник «Київстар» {% emoji wink %}.

Тепер щодо об'єму використаного трафіку. Хочу зазначити, що перші три дні ми з Дашею використовували одну картку на двох (про хот-спот в iOS всі ж знають?) і ~0,8 Гб вона в мене з 4 Гб за ці кілька днів «віджала» {% emoji wink %}. Купили другу картку для неї через те, що мій iPhone 4 в 3G-мережі Vodafone розряджався за п'ять годин і навіть не дотягував до обіду. Після купівлі ситуація покращилася, тепер він працював ~7 годин, але все одно доводилося заряджати по два рази на день.

Під час використання інтернету на відпочинку я не відказував собі ні в чому: дивився відео з YouTube, постив фоточки в Instagram, телефонував по Skype, Viber та FaceTime (відео- і аудіо дзвінки). Ми брали з собою мій MacBook Air і я теж підключав його до iPhone. Одним словом повноцінно використовував інтернет. Як ми потім дізналися в цьому пакеті бонусом давалося 500 Мб, після яких використовувалися придбані 4 Гб. До речі, купували Даші картку в якомусь магазинчику неподалік від готелю і там вона коштувала на $1 дорожче. Картку обрізали степлером. Документів ніяких не питали. Одним словом, якщо вам потрібно час від часу перевіряти пошту, читати Facebook або VKontakte і зробити кілька дзвінків додому цілком вистачить і 2 Гб. Тепер щодо програм, які ми використовували для того, щоб телефонувати один одному і додому.

Skype

Найрозповсюдженіша програма. Є у всіх наших батьків і знайомих. Телефонували як голосом так і відео. Через дуже повільну роботу програми не завжди було зручно приймати виклики. Skype часто «зависав» і співрозмовник не дочікувався поки ми відповімо на дзвінок. Не дивлячись на стабільно високу якість зв'язку (покриття Vodafone в районі готелю дійсно дуже хороше) мали місце обриви дзвінків та спотвроення відео в процесі розмови. Одним слолвом, користувалися Skype тільки через те, що наші батьки іншого способу не знають.

FaceTime

Особисто я пробував користуватися і відео- і аудіо викликами. З невідомих для мене причин мені так і не вдалося нормально поспілкуватися із співрозмовником. При здійсненні виклику дуже довго (по декількох хвилин) відбувалося з'єднання, зв'язок був не стабільний і часто співбесідник мене просто не чув. До того ж, під час дзвінків мій iPhone казав, що для здійснення навіть аудіо дзвінка не достатньо 3G і треба скористуватися Wi-Fi. Одним словом, роботу FaceTime на відпочинку я можу охарактеризувати так: wtf, Apple? {% emoji angry %}

Viber

Як не дивно, але саме Viber виявився найзручнішою програмою для дзвінків. Після оновлення Viber для того, щоб UI програми відповідав дизайну iOS 7 застосунок втратив свою повільність і став на диво швидким. Не зважаючи на рівень прийому сигналу мережі якість звуку була завжди відмінною. Коли надходив вхідний дзвінок його можна було легко прийняти без зависань та «гальмувань» iOS (як у випадку зі Skype) і почати розмову. З'єднання відбувалося у 100% викликів. Тобто Viber можна було вільно використовувати для того, щоб подзвонити один одному і спитати «ти де». Єдиний недолік: інколи після відповіді на виклик і під час розмови на фоні продовжував звучати сигнал виклику. Але з деяким часом на це просто перестаєш звертати увагу.

Для себе зробили висновок, що найоптимальнішим варіантом при довготривалих подорожах за кордон треба купувати картки локальних операторів. Якщо перебування в країні планується не більше двох днів, то розумно було б скористуватися тарифом «Travel Life». На жаль для мене інші вітчизняні оператори поза грою. Вдалого подорожування!