Інстинкт психологічного самозбереження

Опублікував Сергій Макаренко 15-04-2014 об 12:20

Я мовчав майже три з половиною місяці. Зараз бажання писати повернулося і я поділюся з вами тими змінами, що відбулися в моїх поглядах на споживання інформації в тих умовах, в яких вимушено опинилася більшість моїх співвітчизників проти власного бажання. При цих обставинах інформація стала справжнім наркотиком. Кожен з нас жадібно поглинає свіжі новини в очікуванні або кінця цього жаху, або для того, що б не проґавити початок війни з Росією.

Поглинання новин в таких обставинах дуже сильно мені нагадує прокрастинацію. Начеб то життя не зупинилося, робота є і купа особистих справ, але ти не можеш взятися ні за що, тому що чекаєш на новини. І користь від прочитання цих новин приблизно дорівнює нулю. Наче б то ти у курсі справ, але вплинути на ситуацію ніяк не можеш. Тому я після двох місяців нервів і переживань вирішив тупо забити на новини з будь яких джерел.

В твіттері у меня кожного дня було по п'ятсот повідомлень. Читати їх було не можливо хочя б тому, що мені було шкода на це часу. Цінність інформації не дуже велика, бо в основному це дуже суб'єктивні думки людей, яких я читаю. А хотілося якоїсь об'єктивності.

В Facebook я зайшов всього кілька разів, тому що там в порівнянні з твіттером взагалі відбувалася якась інформаційна вакханалія. Там кожен вважав за потрібне накатати пост зі своїми думками про актуальні події, причому в основному пости викривали різної ступіні важкості симптоми шизофренії у своїх авторів і, на відміну від твіттера, соціальна мережа їх не обмежувала кількістю символів. Тому читати ці марення у мене не було ні сил ні бажання. Я не міг і зараз не можу зрозуміти навіщо витрачати стільки сил та часу на це абсолютно безглузде заняття.

Після цього всього я зрозумів, що все залежить від мого ставлення до ситуації, в якій опинилася моя я країна і я разом з нею і зі своїми співвітчизниками. Тому змінити було все відносно просто. Було зрозуміло, що все, що зараз відбувається із нашою країною не скінчиться сьогодні або завтра і навіть на наступному тижні. Тому потрібно жити з цим, працювати і взагалі насолоджуватись життям і дякувати долі за те, що вона так ґартує.

А тому я забив на все: на новини, на твіттер, на Facebook, на ВКонтактик, на все, що може мене знову вивести із стану рівноваги. Зараз треба працювати і насолоджуватися кожною хвилиною життя. Читаючи новини ми не зможемо вплинути на ситуацію або щось змінити. А от нерви розхитати і зіпсувати настрій — легко. Тому я сам для себе вирішив — зараз я живу і працюю, а якщо почнеться війна то піду воювати. До речі, працюю зараз просто фантастично ефективно. Ось вам такий не складний рецепт душевного спокою і плідної роботи.